Всім нам знайоме попочуття образи. Часто вона є маніпулятивною грою між партнерами. Особливо образою просякнуті співзалежні відносини.
Що ж таке образа?
По суті це прихована злість, не виражена зовні, а затаєна. В образі також є маніпулятивний елемент, бажання, щоб інший її помітив і щось зробив чи змінив в своїй поведінці.
Отже, вас щось не влаштовує в стосунках, але ви нічого не робите, щоб змінити ситуацію. І відчуваєте злість до свого партнера за те, що він чинить не так, як ви очікували і чекаєте, що він помітить вашу образу і змінить свою поведінку.
Хронічна образа може бути причиною виникнення психосоматичних захворювань.
Приклади
Приклад№1. Дружина ображається на чоловіка за те, що він грубо з нею розмовляє, занадто близько і часто спілкується зі своєю матір’ю: «Та що він не розуміє, що зі мною так не можна !?» і плаче.
Приклад №2. Чоловік ображається на дружину за те, що вона витратила на себе велику суму грошей і не запитала його про це.
За кожною образою є якась потреба, вона може бути усвідомлювана чи ні.
Або є якісь очікування з приводу того, як «повинен» поводити себе партнер. Ці очікування сформувалися на основі досвіду життя в батьківській родині. Наприклад, мама чоловіка завжди радилася з батьком з приводу фінансових питань. Відповідно, тепер в своїх відносинах, чоловік чекає, що його подруга буде себе також вести як і його мати.
Ці очікування, як правило, не проговорюються, вони є в уявленнях про відносини. І сама людина може їх виявити вже, коли трапиться якась ситуація, після якої вона відчуває образу.
Коли людина ображається, то вона опиняється в позиції жертви. І, по суті, відмовляється від активності, чекаючи від свого партнера якихось дій щодо зміни ситуації.
Це жертовна позиція маленької дитини, яка ніби нічого не може зробити і вважає, що інший «повинен здогадатися про його потреби і задовольнити їх».
Так, звичайно, в дитинстві так і було, коли у дитини можливості для задоволення власних потреб ще не були сформовані, а у батьків була влада і можливості щось давати, піклуватися. І вже у дорослих відносинах повторюється це очікування батьківського піклування та допомоги в задоволенні потреб.
Також за образою ховається страх сварки, конфлікту, є якісь уявлення про те, що «конфлікт це погано», «потрібно уникати конфліктів». Ну і звичайно страх бути відкинутим і завершення відносин.
Є страхи, з одного боку, які заважають бути більш активним, і відсутність досвіду і навичок комунікації з іншого:
- просити іншого, коли хочеш чогось
- говорити «ні»
- бути активним, проявляти агресію і бути прийнятим партнером
- завершення відносин, коли вони не підходять
Найбільш складна і глибинна робота в цій темі – це усвідомленням страху відкинутості. За цим страхом стоять дитячі психотравми. Як наслідок такого страху – невпевненість в собі, і в своїх можливостях бути цікавим іншим людям.
Отже, підіб’ємо підсумки, що ж включає в себе образа як патерн поведінки в співзалежних відносинах:
- Очікування щодо дій і обов’язків партнера, які засновані на досвіді життя в батьківській родині.
- Позиція жертви, відмова від активності, бажання, щоб інший «вгадав чого я хочу, і дав або зробив для мене це”
- Страх конфлікту
- Відсутність досвіду і навичок прямої комунікації з партнером: невміння просити, сказати «ні».
- Страх відторгнення партнером, пов’язаний з дитячою психотравмою
Рекомендації по роботі з образою.
- Якщо ви виявили, що ображаєтеся на партнера, то досліджуйте яка потреба стоїть за вашою образою – Чого ви хочете від вашого партнера? Або не хочете?
- Прийміть той факт, що партнер «здогадуватися не повинен», і якщо ви самі не подбаєте про себе, то ніхто за вас цього не зробить.
- Якщо ви боїтеся конфлікту, то подумайте про те, що ви не можете в усьому бути схожими зі своїм партнером і хотіти одного і того ж, і в міру поглиблення ваших відносин цілком природно, що ви виявляєте відмінності, і те, що вас може не влаштовувати. Конфлікт рано чи пізно відбувається, і він може стати кроком до розвитку ваших відносин, якщо ви ризикнете відкрито говорити про себе, свої потреби і також чути свого партнера.
- Так, ви можете виявити, що є речі, з якими ви не готові миритися ні за яких обставин, і в такій ситуації кращий вихід – це завершення відносин. І такий варіант розвитку ситуації також природний, як і подальший розвиток відносин в тому випадку, якщо вам вдається домовитися. Ніякі відносини не варті того, щоб зраджувати себе.
Якщо на якомусь з цих етапів вам складно самому впоратися, то краще звернутися до досвідченого психолога, і в процесі психотерапевтичного курсу вирішити проблеми у відносинах
Перекладено з російської
Автор: Пушкарьова Софія Сергіївна
