“Я працював з багатьма психологами. Мені вдається усвідомити свої проблеми і навіть їх причини. Але я абсолютно не можу почати змінювати своє життя. Мені здається, що нічого не вийде, і опускаються руки. Чому так відбувається? Напевно, я повинен дійти до якоїсь останньої межі – коли вже нічого буде втрачати”.
Чи дійсно потрібно опуститися на дно, щоб відштовхнутися від нього і вистрибнути з ями? Чи залишаться сили для стрибка?
Чи не краще почати діяти, поки є хоч якісь внутрішні ресурси і поки є, що втрачати? Адже будь-які зміни до нового завжди призводять до того, що людина втрачає щось старе. Свою зону комфорту. Часто це не та зона, в якій добре, а та, в якій звично.
Людина продовжує триматися за це звичне, хоча воно давно вже не робить її щасливим. А може, і не робило ніколи. Але вона продовжує сподіватися, що коли-небудь все зміниться.
Якщо ми кілька років не одягали якусь річ, якщо вона не подобається або зовсім не підходить, який сенс зберігати її? Яка ймовірність того, що хоч раз ще вона буде одягнена і порадує нас?
Чому ж люди так сильно тримаються за звичне – те, що не приносить їм щастя, і бояться змін?
Найчастіше, причина в страху втратити контроль над обставинами, втратити відчуття безпеки. Нерідко, в основі страху змін сильні негативні емоції, прожиті в минулому, при спробі змінити що-небудь.
Серед інших причин може бути високий рівень тривожності, занижена самооцінка, перфекціонізм.
Страх змін може виникати і в результаті психотравмуючої події, через яку людині довелося зіткнутися з великими труднощами (наприклад, серйозне погіршення здоров’я або фінансового становища). Тому вона всіма силами намагається убезпечити себе від повторення подібної ситуації.
Часто страх змін родом з дитинства, коли дитина зіткнулася з несподіваним для неї розлученням батьків, смертю близької людини, розлукою з рідними, раптовим переїздом і т.д.
А ще дуже важко буває взяти і відпустити те, у що вкладено багато інвестицій – емоцій, надій, сподівань. Адже якщо ми вклали кудись свої цінні акції, ми вправі очікувати дивідендів. Але якщо людина усвідомлює, що дивідендів не буде, вона зможе забрати свої акції і вкласти їх в більш перспективний проект. Так і з нашими очікуваннями.
Однак, нове ніколи не буде вдосконаленим старим. Нове буде іншим. Якщо людина змінює однокімнатну квартиру на двокімнатну, сильно висловлюючи жаль з приводу втрати колишньої квартири, нова квартира їй НЕ подобатиметься, і вона буде постійно порівнювати її з попередньою. А вона не може бути попередньою, тільки в два рази більшою. Вона інша.
Якщо не виходить відпустити старе, потрібно розібратися, що цінного було інвестовано туди, і забрати свої інвестиції. Рідко бувають цінні самі обставини. Цінність представляють емоції, які з ними пов’язані. А значить, потрібно зрозуміти, що це за емоції, чому вони так цінні для людини, і як іншим способом вона зуміє їх отримувати. І тоді вдасться, нарешті, змінити колишні обставини, тому що вони не будуть представляти більше цінності.
автор Горшкова Марія
